Криворізька школа І-ІІІ ступенів №62


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
Погода у Кривому Розі на тиждень

Методична робота

 

Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця
давала вчителю радість, щоб повсякденн

е проведення уроків не перетворилося в нудну,

одноманітну повинність, ведіть

кожного вчителя на щасливу стежку дослідження…

 Тут знахідки, відкриття, радощі і прикрощі.

В.О. Сухомлинський

    Серед головних завдань школи є створення інноваційної педагогічної системи з такою організацією навчально-виховного процесу, яка б максимально повно сприяла розвитку продуктивно мислячої, творчої особистості, задоволенню її потреб у самопізнанні, творчому самовдосконаленні, самореалізації, особистісному та професійному самовизначенні.

    Успіх у вирішенні цього завдання значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю, загальною педагогічною культурою вчителя. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема  підвищення кваліфікації і професійної компетентності кожного вчителя,  розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, досягнення оптимальних результатів у навчанні, вихованні і розвитку школярів.

   Науково-методична робота є однією з важливих ланок управління школою, яка в першу чергу пов’язана з розвитком професіоналізму вчителя, що знаходить своє вираження у результатах навчального процесу, а також необхідністю розв’язання протиріч, що гальмують процес підвищення професійної компетентності педагога.

Переосмислення завдань і принципів діяльності методичної роботи в школі дозволяє визначити основні напрямки їх функціонування.

Діагностико-прогностичний напрям. З ним пов’язано вивчення потреб педагогів у неперервній освіті. Сучасна система неперервної післядипломної освіти відповідатиме вимогам часу лише тоді, коли буде ґрунтуватись на постійному вивченні потреб, запитів педагогічних працівників, знанні проблем професійної компетентності.

     У цьому контексті першочерговим завданням для заступників директорів шкіл з навчально-виховної та методичної роботи є педагогічна діагностика для вивчення результативності системи неперервної освіти педкадрів, що дозволить визначити зміст, форми та методи навчання. Потребує перегляду і допрацювання система доведення інформації до педагога про зміст, форми та терміни підвищення кваліфікації, що дасть право вибору і вплине на формування потреби в підвищенні професійної компетентності.

     Актуальною залишається проблема формування потреби в неперервному навчанні як важливого чинника творчих здібностей педагога. Основні завдання шкільної методичної служби полягають у стимулюванні мотивацій педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку творчого потенціалу, наданні необхідної допомоги й підтримки у здійсненні неперервного навчання.

     А тому важливо сьогодні акцентувати увагу на проблемах поточної діагностики та моніторингу, що дозволить забезпечити постійне спостереження за процесом, динамікою змін.

     Діагностико-прогностичний напрям діяльності шкільної методичної служби тісно пов'язаний з визначенням стану навчально-виховного процесу. Безперечно, цим процесам сприяють моніторингові дослідження, у контексті яких необхідно розглядати й незалежне тестування. Саме воно показує, що найслабшою ланкою навчального процесу сьогодні залишається практика, яка, як відомо, є критерієм істини, без якої ґрунтовне засвоєння знань, умінь і навичок неможливе.

     Тож важливим завданням організаторів методичної роботи є необхідність зосередження уваги педагогів на вдосконаленні навчально-виховного процесу. Особливого сенсу набувають відпрацювання та впровадження продуктивної технології (розвивального, модульного, інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, особистісно орієнтована, інформаційна, біоадекватна, інтегральна та інші), яка дозволить навчати й навчити, її науково-методичний супровід.

     Продуктивна технологія не заперечує використання та комбінування всіх відомих нам видів навчання, але є обов’язковою умовою їх поміркованого використання, з умовою, що з їх допомогою можна більш економно та ефективно розв’язувати поставлені завдання.

      Тобто головною умовою вибору того чи іншого виду навчання, як і технологій, є продуктивність.

     Розробки, апробації та впровадження потребують і практичні заняття з високим рівнем та якістю педагогічної підтримки з боку вчителя.

     Шляхи розв’язання цих проблем слід шукати в роботі творчих груп, майстер класів, методичних практикумів.

    Питання підготовки учнів до незалежного тестування, використання продуктивної технології навчання, якість моніторингових досліджень мають бути предметом розгляду й обговорення на засіданнях шкільних методичних об’єднань (асоціацій, кафедр).

     Навчально-методичний напрям. Це один із найважливіших напрямів в діяльності організаторів методичної роботи. Головним змістом цього напряму є підвищення кваліфікації педагогів.

     Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки й не стільки ступенем професійної підготовки вчителя, рівнем знань, скільки бажанням і можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння, тобто постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати педагогічну позицію.

     Першочергове завдання адміністрації шкіл – консолідувати зусилля на створенні моделі неперервної освіти педагогів, що є органічним компонентом процесу вдосконалення навчально-виховного процесу.

     Навчаючи педагогів, можна використовувати різноманітні форми, методи, підходи, засоби, технології.

     Серед них:

  •  консультування (індивідуальне і групове);
  •  проективне або програмне навчання;
  •  проблемно-ситуативне навчання;
  •  активно-ігрові методи;
  •  комплексно-рефлексивне навчання;
  •  навчання у формі практикуму;
  •  навчання у формі дослідницької роботи;
  •  науково-практичні прес-конференції;
  •  проблемні семінари;
  •  самоосвіта вчителя.

     Чільне місце у підвищенні фахового рівня, майстерності вчителя займає робота над індивідуальною методичною, педагогічною, психологічною темою (проблемою). Ця тема не може бути кимось запропонована, вона має випливати з професійного інтересу вчителя.

     Слід звернути увагу організаторів методичної роботи на можливість оптимального використання ефективної форми професійного навчання педагогів на базі майстер-класів творчих вчителів.

     В області є напрацювання щодо створення такої методики на досвіді роботи педагогів-професіоналів, переможців конкурсів, які досягли високих результатів у навчанні, розвитку, вихованні учнів.

     Як форма майстер-клас може проводитись у рамках семінарів, конкурсів професійної майстерності і має виконувати декілька важливих завдань, зокрема:

  •  підвищення професійної компетентності педкадрів;
  •  поширення й передачу інноваційного педагогічного досвіду у практичну діяльність педагогів-послідовників;
  •  моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу.

     Організаційно-координаційний напрям.

    Він пов'язаний із плануванням і координацією методичної роботи, яка витікає з рекомендацій МОН України № 1/9-318 від 03.07.2002 р. щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти.

     Організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками повинен стати методичний кабінет закладу освіти, який діє відповідно до Положення про нього, затвердженого наказом МОН України № 385 від 28.10.97 р.

     Завданням діяльності шкільних методичних кабінетів повинно стати:

  •  забезпечення інформаційної підтримки діяльності структурних підрозділів методичної служби загальноосвітнього навчального закладу;
  •  створення банку даних програмно-методичної, нормативно-правової, науково-технічної інформації;
  •  надання навчально-методичних консультацій педрацівникам;
  •  координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності та вдосконалення фахової підготовки вчителів;
  •  задоволення запитів, потреб учителів в інформації професійно-особистісної орієнтації;
  •  організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та інноваційних технологій.

     Обладнуючи методичний кабінет, слід особливу увагу приділяти раціональному розміщенню, естетичному оформленню матеріалів, наявності в кабінеті деталей, які позитивно впливають на емоційний стан педагогів.

     У сучасних умовах великого значення набуває організаційне поєднання змісту та дизайну кабінету.

     У шкільному методичному кабінеті мають бути:

 1. Нормативно-правові документи.

 2. Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

 3. Основні навчально-методичні матеріали з навчальних предметів.

 4. Діагностична та моніторингова робота.

 5. Матеріали методичних заходів.

 6. Бібліотека.

 7. Банк даних (картотеки) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій.

 8. Технічні засоби.

     Наявний у кабінеті матеріал необхідно систематизувати та зберігати в тематичних папках, шафах, на дискетах.

     Згідно з чинними нормативними документами педагогічна рада закладу освіти періодично заслуховує на своїх засіданнях звіти про роботу методичного кабінету. Належним чином обладнаний методичний кабінет, добре налагоджена його робота – необхідна умова успіху науково-методичної роботи.

Традиційні форми роботи

Робота педколективу над єдиною науково-методичною темою (проблемою) – колективна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня педагогів.

      Індивідуальна робота педагога над науково-методичною проблемою – найбільш ефективний шлях включення його в активну, самостійну творчу пізнавальну діяльність. Індивідуальна тема повинна бути спорідненою із загально колективною проблемою, відповідати рівню професійного розвитку педагога.

       Педагогічна рада є колективним органом  управління ліцею, забезпечує колективне вирішення навчально-виховних завдань ліцею, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективу, сприяє розвитку професійної майстерності педагогів.

    Тематика і форми проведення педагогічних рад визначаються загальною науково-педагогічною проблемою.

   Методичні об’єднання є домінуючою колективною формою роботи методичної роботи в ліцеї. Їх діяльність спрямована на забезпечення педагогів сучасною інформацією, новинками освітньої галузі, покликана знайомити викладачів з  досягненнями психолого-педагогічної науки, ППД, сприяє формуванню, поглибленню фахових знань та підвищенню професійної майстерності.

     Методичні оперативки є традиційною формою підвищення професійної майстерності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі медпрацівників.Ефективність даної методичної форми полягає в тому, що вона займає мало часу, може проводитись до уроків, після уроків, на перерві; дозволяє обговорити питання , які неможливо передбачити заздалегідь. Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. Основним змістом роботи є:

-   оперативне знайомлення колективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти і науки, інституту післядипломної освіти.

-    Ознайомлення з інноваційними технологіями навчання та виховання, ППД.

 

-         Інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;

-   Розгляд поточних навчально-виховних завдань;

-   Заслуховування інформації про стан навчально-виховної роботи , про результати внутрішнього контролю, про участь в методичних заходах, виконання доручень.

     Серед колективних форм методичної роботи великою популярністю користуються семінари. Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їхньої кваліфікації. Основна мета семінару – активізація самостійної роботи викладачів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці.

    Пріоритетним напрямком її діяльності є розвиток професійних здібностей педагогів-початківців. Робота спрямована на розв’язання таких питань:

- накопичення знань і вмінь з методики навчально-виховної роботи, попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

-   підготовка методичних матеріалів;

-    поглиблення знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації та здійснення навчально-виховної діяльності;

-     вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання;

-       застосування в практичній діяльності отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

-     формування професійної майстерності.

Школа перспективного педагогічного досвіду (ШППД) є джерелом трансформування ППД в педагогічну практику.

Нетрадиційні форми роботи

    Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок

   Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення  оптимальних шляхів  вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

   Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної  роботи в закладах освіти.

   Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадянський огляд та оцінка методичних здобутків.

   Авторська школа – одна з форм передачі перспективного педагогічного досвіду, яка створюється при майстернях педагогічної праці.

   Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

    Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

    Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання педагогів, спрямована на науково-методичне забезпечення  освітнього процесу та інноваційної діяльності педагогів. Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів спільної діяльності шодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації. Тренінг – ефективна форма опанування знань, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду. Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуаціх, наближених до реальних.